• Пн. Янв 30th, 2023

Миколаївська школа прийняла 703 учня з окупованої Херсонщини

Ноя 16, 2022

Андрій Малахов: «Для 703 учнів з окупованої Херсонщини миколаївська школа, яка відзначає своє 30 річчя, стала рідною альма-матер…»

Перша україномовна школа Миколаєва — ЗОШ І-ІІІ ступенів № 57 імені Т.Г.Шевченка ювілярка — 30 років відтоді, як на зорі Незалежності, у листопаді 1992 році, була побудована у мікрорайоні Намив.

Наразі це єдина школа на Миколаївщині, яка у цей важкий час змогла підставити плече херсонським дітям, що опинились в окупації. Загалом, нині це найбільш чисельний учнівський колектив не лише обласного центру, а й в усій Миколаївській області. Тут навчається 1783 дитини, з яких 703 — учні з окупованих населених пунктів  Херсонської області, яким надана можливість навчатись у дистанційних класах.

Про те, яких результатів досягла ЗОШ І-ІІІ ступенів № 57 імені Т.Г.Шевченка від початку її заснування, а також, про діяльність закладу в умовах воєнного стану, розповідає директор  школи А.А.МАЛАХОВ.

— Андрію Анатолійовичу, почати розмову хотілося б з того, як у цих надважких умовах навчаються діти, як працюють вчителі, як комунікуєте з батьками?  І чи всі — і учні, і педагоги на сьогодні проживають у Миколаєві?

— Ніхто не думав, що за таких сумних обставин — в умовах воєнного стану наш навчальний заклад зустріне своє 30-річчя. Адже наша школа єдина у місті, яка збудована і відкрита після здобуття Незалежності — у 1992 році. Це була перша україномовна школа у Миколаєві, де з чистого листка набирався педагогічний колектив, по крупицях знаходилось обладнання — дошки, парти, книги. І вчителі, і батьки добре розуміли, що до нас завжди буде пильна увага, ми — дитя незалежності, маємо продемонструвати нову модель української освіти.

Тому наш навчальний заклад завжди був, є і буде патріотично спрямованим. Велика кількість  батьків, коли їх запитуєш, чому для навчання дитини обрали нашу школу, — кажуть, що для них мотивацією є якість освітніх послуг і патріотичність.

З 1 вересня у нас значно збільшилась кількість учнівських класів. Нині, через війну, класи помітно переповнені. Якщо середня наповнюваність по місту 28 учнів у  класі, то ми маємо до 40 учнів. У нас є можливість навчати дітей дистанційно. З 2021 року загальноосвітня школа № 57 імені Тараса Шевченка — перша школа  в Миколаївській області, де учні навчаються у дистанційних класах на постійній основі.

Підставою для цього стали помітні здобутки в діджиталізації навчального процесу. Було переведено на електронну форму збереження всю основну шкільну документацію, впроваджено електронний розклад, електронні щоденники, електронні журнали, по-суті, усю діяльність навчального закладу. Всі учасники освітнього процесу  підключені до Google Workspace для організації дистанційної роботи. Ще рік тому школа повністю перейшла на ведення виключно електронних журналів на платформі Nz.ua.

Цей досвід  ми узагальнили на широкий загал, підготували методичний посібник  «Діджиталізація закладу освіти як ефективна модель управління  якістю надання освітніх послуг». Робота була високо оцінена на XІІІ міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті». У жовтні 2021 року нас нагородили Золотою медаллю.

Торіку у школі навчалось 1185 учнів (це 43 учнівські класи). Нині — маємо 1783 дитини, з яких 703 — це учні з окупованих населених пунктів  Херсонської області. Шкільна родина розділяє радість разом з учнями-херсонцями та їх батьками: місто подолало окупацію. Завдяки нашим мужнім ЗСУ у ньому знову рідні синьо-жовті прапори.

Наразі я не можу називати географію населених пунктів, де проживають наші учні. Адже є діти з сільської місцевості, яка все ще залишається окупованою. В багатьох селах, які вже визволені, російські військові повністю зруйнували школи, і не відразу їх можна відновити. На це потрібен час. Тож ми готові скільки буде потрібно навчати дітей з сусідньої області. Приємно, що херсонці задоволені нашими учителями, якістю навчання, тим, що ставимось до ранених війною діточок по-батьківськи тепло.

Принагідно сказати, що загалом Миколаїв прийняв на навчання з окупованих територій 845 школярів, і, як бачимо, більшість із яких навчається в нашій школі.

Захоплюємось вчинком тих батьків з Херсонщини, які не скорились окупаційній владі, і їх діти залишилися учнями української школи. Це справжній громадянський подвиг, коли саме патріотизм спонукає на пошуки місця навчання для своєї дитини за межами окупованої території. Батьки ризикували своїм життям і життям дитини, тримали цей факт як таємницю.

Водночас, добрих слів заслуговують і мої колеги, справжні педагоги-патріоти. У них велике навантаження. Проводити урок у класі, де 40 учнів, при тому в онлайн-режимі, досить виснажливо. А зарплатня та ж сама, що для вчителя, який згідно нормативів перевірить 28 учнівських робіт. Але в усіх є розуміння, що зараз війна, а дітей потрібно вчити, зберегти їх життя і здорову психіку. Напружені умови роботи сприймаємо як свій освітянський фронт, свою передову. Навіть ті вчителі, які виїхали з міста, — продовжують онлайн навчати дітей.

— У багатьох навчальних закладах Миколаєва діти зараз перебувають за кордоном. Мабуть, 57-ма школа не виняток? У різних країнах Європи можуть не співпадати часові полюси. Який вихід ви знайшли у цій ситуації?

— Так, досить багато учнів і нашої школи розпочали цей навчальний рік за межами України. А також до нас прийшла певна кількість дітей, які до війни не були учнями нашої школи, а зараз також змушені ховатись від війни за кордоном. Вони живуть у країнах Європи,  одночасно навчаються і там,  і у нас. І це не тільки країни Європи, а й США, Канада. А також — Німеччина, Нідерланди, Болгарія, Фінляндія, країни Прибалтики, Польща, Люксембург, Великобританія, Франція, Чехія, Італія, Іспанія, Португалія і т.д. Дуже широка географія. Це викликає суттєві складнощі. У Канаді і США зовсім не співпадають часові полюси, бо коли у нас день — у них ніч, але ми надали можливість подивитись урок у записі, і здобути знання.

Діти, які навчаються у школах інших країн, бажають отримати ще й наше свідоцтво про освіту. Ми пішли їм назустріч — забезпечили їм умови для вивчення наших уроків у вільний від навчання в іноземній школі час. Для них складено спеціальний графік, а всі уроки записуємо на відео. Ці відео розміщуємо на шкільному ресурсі, щоб учні, коли матимуть змогу,  переглянули їх, вивчили тему, виконали завдання і надіслали його вчителю.

Ми не встановлюємо жорсткі умови. Для нас важливо підтримати кожну дитину, яка не хоче втрачати зв’язок з рідною школою. Нерідко педагог найбільше учнівських робіт отримує у вихідні дні, але ніхто не скаржиться, і на наступний день дитина бачить свою оцінку.

Робота в онлайн-режимі це подвійне навантаження на вчителя. Але всі ставляться до цього з розумінням. Особливо складно було працювати, коли йшли масовані атаки на місто, і почались проблеми зі світлом. Під час повітряних тривог ми вимушені переривати урок, щоб діти залишили комп’ютер і перейшли у безпечне місце. Саме тому усі теми шкільної програми наші вчителі розробили у відео форматі. Для дитини це можливість у зручний для неї час побачити на екрані свого вчителя, почути його голос, переглянути будь яку окремо взято тему, а також хід відеоуроку, на якому учень не зміг бути присутнім.

Це дуже важливо для херсонців. Якщо дозволяє зв’язок, вони можуть  під`єднуватись до нас, а якщо не дозволяє, — бачать урок у відео-перегляді, і працюють над темою, коли їм зручно. Якщо дитині потрібна допомога, часто-густо у телефонному режимі чи за комп’ютером вчитель надає окремо консультації.

Зараз пішло визволення у селах Голопристанського району, і школярі надсилають роботи, які ще мали прийти на початку жовтня. Ми їх приймаємо, виставляємо оцінки. Все, чим ще ми можемо зараз допомогти своїй державі, це — якісною освітою. Тим більше, що держава зараз, не дивлячись на війну,  виплачує стовідсотково всі виплати, які потрібно. Тож ми не маємо жодного морального права, щоб це не робити. Зараз для всіх головне вистояти, і кожен повинен якісно виконувати свою ділянку роботи, забезпечувати знаннями наших дітей.

— Андрію Анатолійовичу, очолюваний Вами навчальний заклад ще з перших кроків обрав гуманістичні цінності,  демократичність, дружні стосунки з батьківським колективом. Досить скоро молода школа стала знаною у Миколаєві та за його межами. В останні роки до російського вторгнення спостерігалось особливе піднесення — низка яскравих освітянських та культурологічних проектів. Яка їх подальша перспектива?

— Візитівкою нашої школи, як я уже зазначав, є дух патріотизму. Заклад є  осередком національно-патріотичного виховання в місті, за що 2014 року йому було присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Це українська школа як за змістом, так і за формою. Ми стоїмо на цій дорозі від початку своєї роботи. На флагштоку подвір’я синьо-жовтий стяг. У коридорі першого поверху — погруддя Тараса Шевченка, з обох сторін — алея національних прапорів, біля яких в офіційній святковій обстановці ми вперше вручаємо  учням паспорт громадянина України. А фестиваль патріотичної пісні «А ми тую червону калину…», яка нині така популярна, у нас було започатковано у 1998 році. Ми з першого класу вкладаємо у дитячі серця почуття гордості до своєї країни, розуміння, що ти — громадянин України.

Педагогічний колектив переконаний, що виховати самостійну, творчу особистість можна через створення певних умов для навчально-виховного процесу. Це — атмосфера постійної співтворчості педагогів, співпраці вчителів і учнів, психологічного комфорту кожного, тобто відсутності стресового стану на уроках, врахування фізичних, психологічних та вікових особливостей учнів, використання інноваційних форм і методів навчання.

Любов і гідність беруть початок із дитинства. Якщо дитина  любить свою школу, якщо їй тут цікаво і комфортно, — у дорослому віці буде любити життя, своє місто, країну. Вона виросте особистістю, а не особою, якій «все одно».

Рідна школа — це те місце, де проходить щасливе дитинство: тут вчишся, спілкуєшся з друзями, живеш цікавим, насиченим і змістовним життям. Віддаючи частинку свого серця школі,  ми віддаємо себе дітям, щоб сяйво педагогічної науки сяяло світлом добра у юних душах.  Школа залишається у пам’яті на все життя. Це той корабель, який із гавані дитинства веде у дорослий світ.

Вчителями-шевченківцями було впроваджено досить велику кількість інноваційних освітніх технологій, новаторських ідей. Наша школа виколисала світогляд патріотичності, любові до України цілому поколінню нових громадян — жителів Миколаєва.

Традиційними є заходи патріотичного та національно-виховного  спрямування, за участі мешканців Намиву. Ми реалізували цілу низку новаторських проектів, завдяки тісній співпраці з батьківським колективом. Зокрема,  впроваджено проект з національно-патріотичного виховання «Культурне середмістя «Намивські роси», що включає:

— Патріотичний цикл заходів — ярмарок на Покрову, фестиваль патріотичної пісні, фестиваль «Все, що зветься Україна»; Благодійний — ярмарок та вистави на день святого Миколая, колядки на Різдво; Етнокультурний — просвітницькі заходи «Шевченківські березини», фестиваль «Ми – сучасні українці», фестиваль «Намивські роси», конференція «Ольвійські студії». У ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка на достойному рівні проходять Дні Європи, Дні соборності, Дні рідної мови, Дні пам’яті жертв голодомору, Дні пам’яті та примирення.

Школа є підшефним закладом 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. На її базі проводяться навчально-показові заняття для допризовної молоді.

У нас працює шкільний кіноклуб — школа є учасником міжнародного проєкту Docudays UA. Задля цього у 2021 році було відремонтовано і обладнано новою технікою зал. Кіноклуб відвідують і учні, і вчителі, і батьки. Ми єдина школа у місті, на сеанси у кіноклуб якої приходять батьки, жителі мікрорайону. Сучасне обладнання дозволяє здійснювати перегляд фільмів на великому екрані, що відповідає вимогам кінотеатру.

У 2021 році було відремонтовано та обладнано сучасною технікою Єропейський конференц-зал. Тут проходять онлайн-заходи із залученням всіх учасників освітнього процесу.

За рік до війни ми також виграли гранд, і змогли реалізувати  Міжнародний проєкт «Шкільний простір як модель толерантного суспільства» за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

У рамках цього проєкту для жителів мікрорайону Ліски-Намив створено ресурсно-інклюзивний простір «Трансформер». Тут проводимо корекційно-розвиткові заняття, тренінги, семінари, консультації для батьків дітей з особливими потребами. Це дозволяє  займатися за індивідуальним планом розвитку дітям з особливими потребами на сучасному  спеціальному обладнанні простору та з залученням відповідних спеціалістів.

Вже рік, як у нашій школі під час уроків з інформатики впроваджується робототехніка. 2021 року заклад став переможцем грантового конкурсу «FIRST LEGO League Challange Class Pack 2021» на впровадження та забезпечення класу і уроку робототехніки в державних школах України. У червні 2021 у рамках наукового тижня наук «Ольвійські наукові студії партнерства» відбувся фінал ігор роботів «LEGO FIRST League».

Усі шкільні кабінети оснащено відповідно до вимог Нової української школи. Це сучасні кабінети біології,  фізики, інформатики, англійської мови, хореографії, початкової школи, а також сучасна комп’ютеризована бібліотека. З  2021 року ми є учасниками Всеукраїнського експерименту з впровадження  програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».

На жаль, деякі не менш цікаві проекти війна призупинила. У лютому 2022 року було завершено сучасний ремонт харчоблоку, однак він зміг лише два тижні попрацювати над меню Клопотенка.  Це можливість повноцінно харчуватись учням та усім працівникам закладу  (їдальня одночасно може обслуговувати понад 200 осіб).  Страви дітям дуже подобались, їх готувала  нова команда кухарів. Ми дуже-дуже чекаємо перемоги, коли знову діти повернуться в школу, оживе дитячий гомін і відновить свою роботу шкільна їдальня.

Реалізується програма профорієнтації та профільного навчання: класи з поглибленим вивченням математики, інформатики, біології, української мови, історії. У старших класах — якісне профільне навчання суспільно-гуманітарного напрямку, природничо-математичного напрямку, іноземної філології. Профілі формуються згідно із запитами учнів та батьків, матеріально-технічною базою. Наші учні перемагають у міських, обласних Всеукраїнських  етапах учнівських олімпіад з базових предметів та конкурсу-захисту наукових робіт МАН.

Статистика свідчить, що до вишів 3-4 рівня акредитації щорічно вступають 96 відсотків випускників. Це саме той результат, який влаштовує батьків і учнів школи.

— Ці результати — обличчя педагогічного колективу, його командної роботи, сумлінності, таланту. Що б Вам хотілося особливе зазначити про своїх колег?

— Наш навчальний заклад народився під щасливою зіркою, йому щастить на відданих педагогічній справі людей. За 30 років роботи школи у ній було три директори. Перші кроки свого становлення школа робила під керівництвом директора Олега Геннадійовича Шепеля. Його замінила Тетяна Іванівна Блакитна, з якою 25 років поспіль педагогічний колектив досягав плідних результатів. З 2018 року, після її виходу на заслужений відпочинок, на цю посаду, шляхом участі у конкурсі, було обрано мене, скоріш за все тому, що добре знали. Я не був «прибульцем звідкіля», а пропрацював пліч-о-пліч з колективом заступником директора ще з 2001 року. Доля рідного навчального закладу мені близька і дорога, ми разом будували, і продовжуємо будувати школу своєї мрії.

Миколаївська ЗОШ № 57 ім. Т.Г.Шевченка має якісний педагогічний склад. Працювати у нас цікаво, якщо ти вчитель-новатор. І водночас, тут зовсім не комфортно було б людям з консервативними підходами у роботі. Тому до нас приходять працювати лише ті, хто любить дітей, є добрим спеціалістом свого предмету, і має сучасне мислення вчителя-творця.

Наш колектив дуже дружній. Ми все вирішуємо колегіально,  радіємо за успіхи один одного. Кожен учитель — яскрава особистість. Більше половини педагогів мають вищу кваліфікаційну категорію, звання «старший вчитель» та «вчитель-методист». Ми свої особисті успіхи розцінюємо як частинку спільної співпраці, результат гармонійного психологічного клімату.

І те, що у жовтні 2020 року я отримав орден «Гордість і слава України», — вважаю, також заслуга кращого педагогічного колективу, в якому випала честь працювати. Коли у грудні 2021 року переміг у  ІІ Всеукраїнському конкурсі «Директор 2021: найкраща практика», який  присвячений питанням побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах дошкільної та загальної середньої освіти (спецномінація «директор-інноватор»), — я подякував колегам за їх відданість школі, бо лише у такому злагодженому, дружньому колективі однодумців директор здатен розкрити свій потенціал, реалізуватись як інноватор.

У листопаді  2021 року наша колега  Змунчилова І.С. стала учасником Міжнародної програми «Teaching English in Basic School course hasdone», пройшла навчання та підвищення кваліфікації вчителів англійської мови 5-9 класів на платформі Британської Ради Online Teacher Community, стала сертифікованим тренером міжнародного проєкту Міністерства освіти і науки України та British Council United Kingdom’s.

У жовтні 2022 року вчитель біології Шапошнік В.В. здобула перемогу  в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» у номінації «Біологія».

З січня 2021р. Миколаївська ЗОШ  №57 імені Т.Г. Шевченка стала першою в Миколаївській області, яку включили до Центру українсько-європейського наукового співробітництва.

Вчителі нашої школи є учасниками міжнародних європейських конференцій (Австрія, Італія, Угорщина, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Туреччина, Болгарія). Досвід закладу  систематично презентується на міських, обласних, всеукраїнських освітянських заходах. Заклад неоднаразово отримував Золоті медалі на міжнародних освітянських виставках «Інноватика в сучасній освіті», «Сучасні заклади освіти», «World Edu».

Останні роки були найбільш знаковими. Дуже боляче, що війна обпалила крила…

— Андрію Анатолійовичу, і на завершення розмови, хотілося б почути про Вашу мрію…

— Найперша, і найважливіша зараз мрія  — це перемога над окупантами! Якнайскоріше! І ми до неї йдемо усі разом! Нині віддана праця кожного на своєму робочому місці — це підтримка наших мужніх ЗСУ, це наближення перемоги.  Російські окупанти прорахувались, коли думали, що легко візьмуть «населення». «Населення» може б і взяли, але їм не по зубах нове покоління патріотів.

Пишаємось, що з перших днів війни у Збройних Силах України боронять свободу і незалежність 73 батьки наших учнів. Крім того, захищають Україну зі зброєю в руках і самі педагоги — вчитель фізичної культури Олександр Миколайович Самар, вчитель початкових класів Олег Іванович Кікіна, вчитель англійської мови Олександр Анатолійович Єгоров, а також чоловіки наших колег-жінок, наші колишні випускники.

Ціна перемоги надто висока. На жаль, платимо здоров’ям наших захисників і життям. Багато цивільних людей — жінок, дітей загинули від ракетних обстрілів російських окупантів.

Для нашої шкільної родини великим сумом є втрата трьох учнів, яких забрала війна. Один учень став пів сиротою. Батько дитини — воїн ЗСУ — загинув, захищаючи нашу незалежність.

Війна сильно зблизила людей. І ми віримо, що ті кращі традиції ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка — проведення фестивалів, ярмарок під відкритим небом, на які приходять жителі всього Намиву, — будуть продовжені.

Я знаю, що після перемоги на шкільному стадіоні ми проведемо наймасовіший у нашому мікрорайоні фестиваль. Щоб весь Намив туди прийшов, щоб всім було місце за одним столом. Щоб всі ми разом заспівали і «Червону калину», і «Чорнобривців насіяла мати», і «Вчителько моя, зоре світова», і «Пісню про рушник»…  Тому що ми — одна родина, ми всі уміємо співати, і учні, і вчителі, і батьки…Інтерв’ю провела Олександра Ментель, журналіст

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.