• Ср. Сен 28th, 2022

Висунсько-Інгулецький регіональний ландшафтний парк: лінія фронту

Июл 25, 2022

Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації з п’яти регіональних ландшафтних парків Миколаївщини найбільшої шкоди зазнав «Висунсько-Інгулецький «.

Парк розташований у Березнегуватській селищній територіальній громаді, де тривають воєнні бойові дій. Значна частина парку знаходиться на межі між Миколаївською та Херсонською областями. Про це розповів розробник проєкту створення Висунсько-Інгулецького РЛП Владислав Артамонов.

—        Інформації про сучасний стан парку мало, бо це єдиний у Миколаївській області регіональний ландшафтний парк, де не створили адміністрацію. Від початку повномаштабної російсько-української війни парк знаходиться в зоні безпосередніх бойових дій. Через ці землі проходили окупаційні війська. Після контрнаступальних дій ЗСУ тут знаходиться лінія фронту, — сказав Владислав Артамонов.

Під час виконання бойового завдання 13 червня 2022 року на території Висунсько-Інгулецького РЛП між селами Біла Криниця та Велике Артакове загинув засновник та директор Національного природного парку “Кармелюкове Поділля“ Віталій Дмитрович Зленко.

Директор Національного природного парку “Кармелюкове Поділля“ Віталій Зленко, який загинув на території Висунсько-Інгулецького РЛП 13.06.2022 р.

— Наш колега Віталій Зленко був командиром 3-ї піхотної роти. Мав позивний “Устим”. Він героїчно віддав своє життя, мужньо захищаючи цю заповідну українську землю, — сказав Владислав Артамонов.

Бойові дії на території парку тривають. Наслідками є пожежі, вибухи, руйнування, забруднення ґрунту й води.

  • На сторінці «36 окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського» у Фейсбуці розмістили відео з підписом:  «Пекельний смерч» влаштували морпіхи на ворожих позиціях. Результатом злагодженої взаємодії аеророзвідки та артилерії стало знищення командно-спостережного пункту, вузла зв’язку, трьох бронетранспортерів та взводу живої сили окупанта». Ці бойові дії відбулися саме на території парку. На відео можна побачити масштаби вибухів і пожеж, — розповів Владислав Артамонов.

Цінність заповідної території

У межах Висунсько-Інгулецького РЛП між селищем Березнегувате та селами Висунськ і Пришиб росте унікальний вузьколокальний ендемічний вид астрагал висунський (Astragalus visuniacus), який нині під загрозою зникнення. Про це розповів експерт Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов.

На фото — астрагал висунський (Astragalus visuniacus) в околицях с. Висунськ на правому схилі долини річки Висунь. Фото Ольга Красова, 2012

— Астрагал висунський росте тільки на цій території й більше ніде в світі. Через воєнні дії збереження виду під загрозою. Втративши цю рідкісну рослину в місцях природного поширення, ми втратимо її назавжди, — сказав Віктор Скоробогатов.

Нині неможливо дослідити стан популяцій астрагалу висунського зокрема, і парку взагалі. Від російської воєнної агресії найбільше постраждали Інгулецькі ділянки. Бо вони розташовані найближче до лінії фронту на межі Миколаївської та Херсонської областей. А Висунські ділянки парку нині найбільше потерпають від незаконної приватизації та розорювання.

—        У 2020-му році ми провели моніторинг територій природно-заповідного фонду парку. Ці ділянки найбільш незахищена категорія земель. Ми з’ясували, що 220 га територій віддали в приватну власність і розорали. Ми написали звернення до Березнегуватської громади та контролюючим органам. Снігурівське відділення поліції надало відповіді, що опитавши власників цих ділянок, порушень не зафіксували. Бо люди не знали, що це землі природно-заповідного фонду. Хоча, згідно з законодавством, це не звільняє від відповідальності, — сказав Віктор Скоробогатов.

Користуючись відкритими даними кадастрової карти, експерти Української природоохоронної групи з’ясували, що за останні два роки до 220 га знищеного парку додали ще 400 гектарів.

—        Неприємно здивувало й те, що віддавали ці землі не так, як це роблять зазвичай. Бо в більшості заказників порушення відбувалися таким чином, що землю ділили по 2 гектари для ведення сільського господарства. А тут віддали не лише такі малі ділянки, а й по 100 — 150 гектарів. І тепер приватною власністю стали і ботанічна пам’ятка природи “Пришиб”, і пам’ятка природи “Балка”. Ці два природоохоронні об’єкти входять до складу РЛП “Висунсько-Інгулецький”, — розповів Віктор Скоробогатов.

Контролюючі органи через регулярні обстріли не можуть виїхати в парк, щоб зафіксувати порушення. Тому природозахисники надіслали звернення до керівництва Березнегуватської громади. 

  • Зараз процедуру передачі земель у приватну власність спростили. Це відбувається непублічно. Тому ми звернулися до Березнегуватської громади, щоб нагадати, що якщо ця ділянка входить до складу природно-заповідного фонду, то її, згідно з законодавством (п. 2 ст. 46-1 Земельного кодексу України), не можна використовувати за іншим цільовим призначенням. Ми написали кадастрові номери ділянок, які входять до складу ПЗФ. Наша мета — недопустити знищення цих цінних ділянок внаслідок змін у земельному законодавстві, що зумовлено введенням воєнного стану. Відповіді від керівництва Березнегуватської громади досі не отримали, — розповів Віктор Скоробогатов.

Екперт вважає, що якби до початку повномасштабної російсько-української війни створили адміністрацію парку, то ці землі були би більш захищені.

—        Наприклад, коли віддавали в приватну власність ділянки в межах Приінгульського РЛП або РЛП «Гранітно-Степове Побужжя», то адміністрації парків одразу реагували. Вознесенська прокуратура надсилала нашій організації звернення з метою отримати інформацію, чи входять ці ділянки в межі парку. І якщо ми підтверджували, то ці землі повертали в державну власність. Бо якщо є адміністрація парку, то є й охорона, — сказав Віктор Скоробогатов.

Чому створили Висунсько-Інгулецький РЛП?

Над створенням парку працювали 5 років. Ініціатором був колишній голова Березнегуватської районної ради Валерій Борисович Фалілєєв. Він доклав чимало зусиль, щоб реалізували цей проєкт, бо процедура була дуже складною. У 2007-му році керівництво Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (нині — управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА) доручило розпочати роботу над проєктом створення парку науковцям РЛП «Гранітно-степове Побужжя».

  • Це унікальний випадок в Україні, коли проєкт створення одного регіонального ландшафтного парку розробили науковці іншого РЛП. У нас була потужна наукова база і група експертів, які могли якісно виконати це завдання, — розповів в.о. директора Національного природного парку «Бузький Гард» Владислав Артамонов.

Спочатку парк планували створити на площі 4500 гектарів на двох суцільних ділянках. Але виявилося, що деякі землі вже передали в приватну власність. Тому процедура затвердження й встановлення меж парку була дуже складною. У результаті, площа парку становить 2712 гектарів на майже 30-ти розрізнених степових ділянках у долинах річок Висунь та Інгулець (колишні 9 сільських рад і 1 селищна рада). Це і унікальні, і типові природні комплекси: фрагменти річкових долин, що вкриті степовою рослинністю, яружно-балкові мережі, лісові насадження. На момент створення парку тут нараховували 18 рослин, які занесено до Червоної книги України, та майже 40 видів рідкісних рослин. До створення парку на цих територіях існували 5 невеликих заповідних об’єктів: три заказники й дві пам’ятки природи.

  • Тобто цінність цієї території була підтверджена й раніше. Але парк необхідно було створити для того, щоб вирішувати управлінські проблеми об’єктів прородно-заповідного фонду, які не мають адміністрації та сприяти збереженню цих територій. Миколаївська обласна рада ухвалила Рішення про створення парку в 2011 році. Але за наступні 10 років адміністрацію так і не створили. Хоча питання піднімали неодноразово, — розповів Владислав Артамонов.

Адміністрація регіонального-ландшафтного парку — це стандартна штатна структура. До її складу входять відділ державної охорони, спеціалісти з екоосвіти, рекреації, туризму, науковий підрозділ.

  • Науковці НПП «Бузький Гард» будуть досліджувати наслідки негативного впливу війни на цей парк та інші заповідні території, що були в зоні бойових дій. Ми подали заявку на отримання гранту щодо дослідження охоплених війною об’єктів природно-заповідного фонду. Плануємо виїзди на ті території, де безпечно працювати. Фіксуватимемо факти, щоб скласти списки пошкоджень. Це буде комплексне дослідження за участі науковців із Херсонщини та інших регіонів, — сказав Владислав Артамонов.

За словами в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації Дмитра Маца, нині точно оцінити масштаби пошкоджень природних екосистем Висунсько-Інгулецького РЛП неможливо.

Тетяна Бакоцька

Матеріал підготовлено в  межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.