Рік війни і трагічних подій змінив життя Олесі, Росія забрала у неї найцінніше – родину: батьків, чоловіка та дітей. Пережите спонукало Олесю стати у ряди ЗСУ, наразі вона бойовий медик в одній із гірсько-штурмових бригад, пише Аспект з посиланням на канал 24.
Олесині батьки проживали у Маріуполі, коли почалась повномасштабна війна, вони загинули від російських куль. Діти – загинули при спробі евакуюватися з Київщині – в автобус потрапив ворожий снаряд. Чоловік Олесі загинув під Бахмутом, коли евакуював поранених.
Батьків росіяни розстріляли за допомогу ЗСУ
Олеся народилася у Ростовській області. Батьки пройшли війну в Афганістані: тато – полковник, мама – майор. Після розпаду СРСР переїхали до Луганська.
Згодом Олеся переїхала до Італії, де вивчилась на хірурга і залишилась працювати за фахом. Батьки ж жили у Луганську до 2014 року. Після відмови батька перейти на бік так званої “ЛНР” та погроз, вони з дружиною, мамою Олесі переїхали до Маріуполя. Війна наздогнала їх знову.
Батьки Олесі допомагали евакуйовувати цивільних з Маріуполя. Уже після окупації міста росіянами та “наводки” місцевих зрадників, Ірину та Володимира розстріляли.
Тіла батьків Олесі пролежали на вулиці майже 3 місяці, як нагадування іншим, що на них чекає за допомогу українській армії.
Олеся на той час була в Італії. У січні вони з чоловіком вирішили відправити дітей до його батьків під Київ, оскільки в Італії саме був спалах коронавірусу.24 лютого Олеся була на чергуванні в лікарні. Вона дізналася про війну від чоловіка. Він за фахом був військовим хірургом, а тому вирішив, що в Україні буде більш потрібний, ніж в Італії: зібрав речі, забив автомобіль медикаментами і відправився в Київ на службу.
Батьки чоловіка, з якими залишались діти – Соня (4 рочки) та Гаврило (11 років), до останнього вірили, що Київ не візьмуть. Втім, 15 березня було прийнято рішення евакуйовуватись. Вони пообіцяли Олесі, що поїдуть автобусом до неї в Італію.
Вони вже були в дорозі, коли поруч почали падати ворожі снаряди. Один з них потрапив в евакуаційний автобус Жінка дізналась про це через декілька годин. Як і про те, що дітей більше немає.
Чоловік Олесі Сашко після смерті сім’ї закрився від світу, відчував провину за те, що сам не забрав малих, “за те, що як він думав, саме він допустив це горе”.
Чоловік подався на фронт, ближче до “нуля”. Вивозив поранених на Бахмутському напрямку.
З почуттям провини він і пішов з життя. Через півроку після смерті дітей, під час евакуації поранених з Бахмута автомобіль чоловіка потрапив під обстріл – влучила протитанкова керована ракета.
Не маю сміливості дивитись на фото
Олеся залишилась одна. Жінка працювала з психологом і вирішила повернутись в Україну та піти служити до лав ЗСУ.
Жінка покинула роботу в італійській лікарні і вдягнула військовий мундир в Україні. Зараз проходить навчання. Її взяли в одну з гірсько-штурмових бригад як бойового медика.
Розповіла, що за цей час так і не набралась сміливості подивитись на фото сім’ї. Але вірить, що зробила правильне рішення, повернувшись в Україну.