Суд відмовив у задоволенні клопотання про тримання під вартою щодо капітана ЗС України та скерував ухвалу щодо його незаконного затримання до прокуратури для внесення в ЄРДР.
Слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва Іваном Дірком розглянуто клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою капітану ЗС України, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, та скаргу на незаконне затримання останнього.
Відповідно до матеріалів клопотання, військовослужбовець, перебуваючи на одному з блок-постів в Херсонській області, з метою перешкоджання співробітнику поліції вилученню екскаватора, який перевозився без документів, спрямував на останнього автомат, дославши патрон у патронник.
Допитаний у судовому засіданні підозрюваний пояснив, що з початку повномасштабного вторгнення є військовослужбовцем ЗС України. Має трьох дітей та дружину, яких відправив за кордон. На даний час служить в Херсонській області, перебуває переважно на островах між лівим і правим берегом Дніпра.
В їхній частині тривалий час перебував екскаватор, за допомогою якого вони будували оборонні споруди, машина дійсно без документів та хто його власник не відомо. Коли екскаватор зламався, він домовився зі знайомим волонтером і той повіз машину на ремонт. В дорозі волонтера було зупинено на блок-посту і він зателефонував капітану, з проханням посприяти у вирішенні проблеми.
Підозрюваний прибув на блок-пост з двома бійцями і наказав продовжити транспортування екскаватору. Співробітник поліції, щоб завадити цьому, пішов в його бік, при цьому, автомат підозрюваного був, як зазвичай, направлений вперед. Водночас жодних дій спрямованих на вбивство військовослужбовець не вчиняв.
Після цього, вони поїхали до відділу поліції, де підозрюваний пояснив ситуацію керівництву, вони дійшли згоди і він повернувся до місця несення служби.
За кілька годин йому зателефонували і викликали до поліції, він приїхав та був затриманий.
Прокурор під час розгляду клопотання вказав, що законодавством не передбачено обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та вказав, що можливо обрати запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.
За результатами розгляду, слідчим суддею встановлено, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.345 КК України дійсно є обґрунтованою.
Водночас, суд не може обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вказано у погодженому прокурором клопотанні слідчого, яке надійшло до суду, оскільки це суперечить чинному законодавству. Прокурор взагалі не мав права погоджувати таке клопотання для подання до суду.
Наявність зазначених у клопотанні ризиків також не доведена в повній мірі.
Окрім цього, слідчий суддя дійшов висновку, що затримання підозрюваного відбулось всупереч вимогам чинного законодавства, більш того, мало місце умисне незаконне затримання останнього, що утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.371 КК України.
За такого, суд ухвалив, визнати затримання підозрюваного незаконним, відмовити у задоволенні клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, покласти на нього обов’язки з’являтись за викликом до суду, прокурора, слідчого.
Направити до Миколаївської обласної прокуратури копію ухвали для внесення в ЄРДР відомостей щодо незаконного затримання підозрюваного заступником начальника СВ ХРУП ГУ НП в Херсонській області.
Направити до Офісу Генерального прокурора України копію ухвали для прийняття до прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону заходів дисциплінарного реагування.
Повний текст ухвали доступний нижче.
Радимо ознайомитись.
Прес-служба Центрального районного суду м.Миколаєва
Повний текст ухвали
Центральний районний суд м. Миколаєва
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, [email protected]
490//23
н\п
У Х В А Л А
10.02.2023р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., за участю секретаря _ ., прокурора _., захисника _., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ХРУП ГУ НП в Херсонській області . про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
М., р.н., громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця в/ч_., звання капітан, мешкає м._.
В С Т А Н О В И В :
СВ ХРУП ГУ НП в Херсонській області розслідується кримінальне провадження № _. . У вказаному кримінальному провадженні _.02.2023р. М. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 345 ч.1 КК України. Згідно вказаної підозри _.02.2023р. близько 19:25г. М. перебуваючи на блок посту біля _., Херсонської області, з метою перешкоди вилученню працівниками поліції екскаватору, який перевозився на лафеті автомобілю марки “Фольксваген” номерний знак _ та був без документів, спрямував в напрямок капітана поліції _. автомат АК 74, дославши патрон в патронник.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо М. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
До початку розгляду клопотання, захисником М. подане клопотання в порядку ст. 206 КПК України, щодо його незаконного затримання. Вказані клопотання об’єднані в одне судове провадження.
В судовому засіданні прокурор _. клопотання фактично не підтримав, вважав за можливе обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, вказавши що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законодавством не передбачене.
Підозрюваний пояснив, що він є військовослужбовцем в/ч _. Мешкає в м._, має трьох неповнолітніх дітей. 24.02.2022р. він відправив дружину та дітей за кордон, сам вступив до ЗСУ. На даний час проходить службу в Херсонській області, здебільшого перебуває у “сірій зоні” на островах між лівим та правим берегом Дніпра. В їх частині тривалий час перебував екскаватор. Він дійсно без документів та звідки він взявся – не знає. За його допомогою було вирито багато окопів. Екскаватор зламався та він домовився з волонтером, що той його відвезе на ремонт. _.02.2023р. він перебував у на острові, коли йому зателефонував волонтер та сказав, що його зупинили працівники поліції та намагаються заарештувати екскаватор. Він приїхав на блок пост з двома бійцями. Всі були з автоматами. У всіх патрон вже був в патроннику. Він поставив своїх бійців з того боку, де перебував екскаватор та надав команду його транспортувати далі. Слідчий намагався завадити цьому та пішов в їх та мій бік, однак він стояв попереду, а автомат був направлений вперед так як й звичайно. Ніяких дій спрямованих на вбивство та погроз вбивством не було. Після цього всі разом поїхали до відділу поліції, де він керівництву пояснив ситуацію щодо екскаватора, вони потисли один одному руки та він поїхав на острів. Через 2 години йому зателефонували та попросили під’їхати, оскільки щось треба підписати. Він спросив чи можна завтра, однак сказали що це терміново. Він приїхав біля 01:30г. та був затриманий.
Захисник просив визнати затримання незаконним та за обставинами затримання вважав, що таке затримання містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 371 КК України. Також просив відмовити в задоволенні клопотання через: незаконність затримання, необґрунтованість підозри, відсутності жодного з ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та додані матеріали кримінального провадження приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1/ якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2/ якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
Відповідно до протоколу затримання М. був затриманий _.02.2023р. об 02:40г. Затримання здійснене заступником начальника СВ ХРУП ГУ НП в Херсонській області _.. В якості підстави зазначений п.2 ч.1 ст. 208 КПК України: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
За повідомленням про підозру та всіма матеріалами кримінального провадження вбачається, що події відбувалися біля 19:25г., після чого М. перебував деякій час в відділку поліції, після чого його залишив за згодою працівників поліції.
Таким чином вбачається, що станом на 02:40г. не було жодної правової підстави до затримання М., оскільки слова та словосполучення “щойно” та “безпосередньо після вчинення злочину” не мають ні якого відношення до часу затримання 02:40г.
З урахуванням тих обставин, що М. перебував у відділку поліції, за згодою працівників поліції його залишив, поїхав на “острів” т.т. на передові позиції ЗСУ, щойно доїхав, оманним шляхом в нічний час, фактично з окопу, був повернутий до відділу поліції де був затриманий, то вважаю що таке затримання було не просто незаконним, а УМИСНО незаконним, що утворює склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 371 КК України.
За такого слід копію ухвали направити до прокуратури з метою внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
М. повідомлено про підозру в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 345 ч.1 КК України. Така підозра є обґрунтованою, оскільки підтверджується поясненнями потерпілого _. та свідків _., відповідно до яких М. та його бійці за його командою навели автомати в бік правоохоронців. За вказаною кваліфікацією М. загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3-х років.
До суду подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання погоджено з прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури ..
Між тим, відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний щодо особи що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене не більше 3-х років позбавлення волі, виключно у разі якщо особа є раніше судимою, або притягується до відповідальності у іншому кримінальному провадженні, або переховується.
Вбачається, що М. раніше не судимий, інших кримінальних проваджень не має, він не переховується.
Відповідно, щодо М. суд за ЗАКОНОМ не може обрати запобіжний захід тримання під вартою, та прокурор відповідно, якщо він знає та дотримується ЗАКОНУ, не мав права погоджувати таке клопотання для подання до суду.
За такого вбачається, що прокурор _. або не знає Закону, або не має бажання його виконувати. Відповідно слідчий суддя вважає за необхідне не лише відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання, а також повідомити Офіс Генерального прокурора України про незнання або небажання підлеглим прокурором виконувати норми КПК України, з метою застосування заходів дисциплінарного реагування.
Щодо ризиків.
Слідчим та прокурором зазначений лише ризик можливо впливу на свідків.
В судовому засіданні прокурор не підтримав клопотання, однак при цьому не пояснив, яким чином зобов’язання з’являтися до слідчого та повідомляти про зміну місця служби завадить ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого, які до речі всі є правоохоронцями.
Вказане є підставою до відмови в задоволенні клопотання повністю.
Оскільки підозра є обґрунтованою, то вважаю необхідним на підставі ст. 194 ч.3 КПК України покласти на підозрюваного обов’язок щодо явки до слідчого та до суду.
Керуючись ст. 181, 194, 196 КПК України,
У Х В А Л И В:
Визнати затримання М. незаконним.
В задоволенні клопотання про обрання М. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.
Покласти на М. обов’язок прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та до слідчого у кримінальному провадженні.
Направити до Миколаївської обласної прокуратури копію ухвали для внесення в ЄРДР відомостей щодо незаконного затримання М. заступником начальника СВ ХРУП ГУ НП в Херсонській області.
Направити до Офісу Генерального прокурора України копію ухвали для прийняття до прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону _. заходів дисциплінарного реагування.
Прес-службі Центрального районного суду м. Миколаєва розмістити копію ухвали на сайті суду для доведення змісту до відома загалу, з метою можливості здійснення контролю за керівництвом прокуратури з боку засобів масової інформації.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя І.І. Дірко