Понад 200 велосипедів подарував українським дітям волонтер із польського міста Ольштин Петро Палінський. Ця ідея з’явилася, коли він у квітні 2022 року підвозив із польсько-українського кордону жінку з дитиною.
- Вони втратили житло й нічого не змогли взяти з України, окрім невеликої валізи. Хлопчик розповів, що найбільше сумує за своїм велосипедом. Я захотів допомогти цій дитині. Написав оголошення в Фейсбуці. Люди одразу віддали мені 15 велосипедів. І відтоді досі продовжують це робити, – розповів Петро Палінський.
Батько Петра Вітольд Палінський допомагає ремонтувати велосипеди. Також до акції приєдналися чимало волонтерів. У тому числі, скаутка Дорота Лімонтас та представники Федерації громадських організацій FOSа.
- Якщо люди мають зламаний велосипед, або такий, яким давно не користуються, то представники Федерації FOSа допомагають ці велосипеди перевозити до пана Петра. Він дарує їм нове життя й радісні емоції дітям, – сказала представниця Федерації FOSа Моніка Хаусман-Пнєвська.
Якщо українці звертаються до Петра Палінського з проханням подарувати їм велосипеди, він не запитує, з якого регіону й коли вони приїхали, або які доходи в їхньої родини.
- Велосипеди справді просять різні люди. Хтось приїхав до Ольштина, бо ракетами знищили їхній будинок. У когось на війні загинули родичі. У інших – чоловіки працювали й мали житло в Ольштині, тому мами з дітьми сюди переїхали з регіону, який не так часто обстрілюють, як, наприклад, Миколаїв. Але Петро дарує велосипеди всім, хто звертається. Бо якщо люди просять, отже, потребують, – розповіла представниця Федерації FOSа Моніка Хаусман-Пнєвська.
11-річний Михайло Хода з Миколаєва один із учасників акції, хто отримав у подарунок велосипед у вересні.
- У той день я повернувся зі школи й мама сказала, що пан Петро написав їй повідомлення, що має для мене велосипед. Йому про те, що я мрію про велосипед, розповіла українка Ольга Александрова, з якою мама познайомилася тиждень тому. Я спочатку не міг повірити, що це правда. Коли побачив велосипед, то заплакав. Бо такий самий у мене залишився вдома. Я дуже вдячний і дуже щасливий, – розповів Михайло Хода.
Тетяна Бакоцька