У березні уряд та парламент намагалися створити максимально сприятливі умови для ведення бізнесу, спростити адміністрування податків та знизити податкове навантаження, пише УП.
Для цього Верховна Рада ухвалювала рішення про небачені досі податкові пільги. Наприклад, дозволила користуватися спрощеною системою оподаткування майже всім українським компаніям та платити нижчий єдиний податок.
Крім того, для уникнення дефіциту товарів влада скасувала митні платежі та ПДВ на імпорт.
Однак наприкінці травня риторика кардинально змінилася. Коли стало очевидно, що війна надовго, уряд сконцентрувався на пошуку ресурсів для існування держави. Один із шляхів – скасування деяких податкових пільг.
Від яких послаблень для бізнесу влада планує відмовитися та які це матиме наслідки?
30 травня Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті законопроєкт №7418, у якому пропонує скасувати низку податкових та митних пільг, запроваджених після 24 лютого.
Розмови про скасування окремих пільг почалися раніше. 27 травня міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд планує відмовитися від низки пільг, зокрема зі сплати податку на додану вартість при імпорті товарів.
“Ми не передбачаємо збільшення податків, жорсткі умови їх сплати. Ми хочемо відновити нормально роботу податкової та митної систем, щоб збалансувати бюджет.
Податки – це те, що має бути в держави для забезпечення своєї армії, інших варіантів у нас нема. Ми не можемо постійно просити в партнерів, щоб утримувати армію”, – повідомив він.
Урядовий законопроєкт передбачає скасування пільги зі сплати ПДВ з імпорту підприємствами, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Цю пільгу в Україні запровадили у квітні.
Крім того, урядовий законопроєкт пропонує скасувати пільги на ввезення в Україну транспортних засобів.
З квітня з автівок, які ввозилися в Україну, не потрібно було сплачувати ПДВ, акцизний податок та мито. Це спровокувало небачений ажіотаж на ввезення вживаних авто з ЄС.
За даними заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Ярослава Железняка, щодня в Україну без сплати мит та податків ввозять 4-5 тис машин.
Уряд пропонує скасувати лише податкові та митні пільги на імпортні товари. Пільги на пальне вирішили не чіпати. На нього діятиме пільгова ставка ПДВ, 7% замість стандартних 20%, та не буде нараховуватися акцизний податок.
Без змін залишиться пільга, яка дозволяє великим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування.
Завдяки цій пільзі майже всім підприємствам України (крім тих, що організовують азартні ігри, обмінюють валюти та займаються фінансовою діяльністю) дозволили сплачувати 2% від обороту замість податку на прибуток та ПДВ.
На спрощену систему оподаткування перейшли понад 215 тис підприємств, з них 43 тис – юридичні особи.
За розрахунками голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, втрати бюджету від переходу компаній на спрощену систему у квітні становили близько 300 млн грн.
До 24 лютого ПДВ був найбільшим наповнювачем державної скарбниці. Передусім – ПДВ з імпорту. У довоєнному плані на 2022 рік імпортний ПДВ мав принести бюджету 429 млрд грн або майже третину загальних надходжень.
Після 24 лютого уряд скасував ПДВ на більшість імпортних товарів, значно спростивши митне оформлення. Держава відмовилася від найбільшого джерела доходів, щоб уникнути дефіциту товарів та спростити умови ведення бізнесу.
Внаслідок втрат від війни та запровадження пільг розмір “дірки” в бюджеті становить близько 5 млрд дол щомісяця. Ці кошти держава просить у західних партнерів і позичає на внутрішньому ринку. Однак ці надходження нестабільні.
Попри оголошені партнерами України наміри надати фінансування для покриття дефіциту бюджету, на рахунки держави надходить небагато коштів. У квітні обсяг зовнішнього фінансування скоротився з 95,4 млрд грн до 26,5 млрд грн.
У травні НБУ “надрукував” 50 млрд грн, а з 24 лютого – 120 млрд грн. Такі дії Нацбанку та уряду впливатимуть на інфляцію та платоспроможність гривні.
Для отримання необхідних в умовах війни коштів з меншою шкодою для економіки уряд вирішив повернути частину скасованих раніше податків.
Фінансування бюджету – не єдина причина повернення мит та імпортного ПДВ. В уряді вважають, що скасування податків з імпорту хоч і дозволяє заповнити магазини товарами, проте шкодить українським виробникам.
Необтяжені податками імпортні товари створюють конкуренцію українським аналогам, що загрожує стійкості українських компаній та робочим місцям українців.
Скасування митних пільг матиме відносно незначний ефект для держбюджету попри значущість імпортного ПДВ для державних фінансів.
Основна причина – суттєве падіння обсягів зовнішньої торгівлі з початку війни. Передусім – через втрату Україною доступу до морської торгівлі.
“Наш імпорт у квітні впав у понад два рази порівняно з довоєнним періодом. Зараз зовнішня торгівля дещо пожвавлюється. Можливо, за травень вона зросте на 10%”, – каже торговельний представник України Тарас Качка.
Через менші обсяги імпорту та обмеження на ввезення товарів, які не входять до критичного імпорту, повернення мит і ПДВ принесе бюджету 3,5 млрд грн на місяць. Такі розрахунки наводять автори законопроєкту в пояснювальній записці.
Запроваджені в перші дні війни податкові послаблення дозволили багатьом підприємствам залишитися на плаву та попередити виникнення дефіциту товарів у магазинах.
Однак наразі економіка почала адаптуватися до нової реальності і ставати на військові рейки. Шок та розгубленість минули, компанії починають шукати способи отримання прибутку, а люди – підтримувати дохідність заощаджень.
Державна політика теж має пристосовуватися до нового життя, вважає голова Нацбанку Кирило Шевченко.
“Необхідно повернути оподаткування імпорту і запровадити додатковий імпортний збір на некритичні категорії імпорту.
Це дасть можливість збільшити бюджетні доходи, знизити обсяги імпорту та стимулювати українських виробників, а значить, знизити тиск на валютний ринок”, – написав він.
НБУ розглядає скасування митних пільг як один із способів збереження золотовалютних резервів, що скорочуються.
Повернення мит та імпортного ПДВ має дати більше конкурентних переваг внутрішнім виробникам, зберегти робочі місця і створити нові. Платою за таке стимулювання економіки стане зростання цін на імпортні товари.
ПДВ і мито – це непрямі податки, які оплачує кінцевий споживач у ціні придбаного товару. Повернення цих податків призведе до зростання цін на імпорт щонайменше на 20%.
Утім, через це ціни зростуть менше, ніж через друк гривні, кажуть експерти.
“Якщо обирати між інфляцією, яку спричинять ПДВ і мита, та інфляцією від емісії гривні для покриття дірок у бюджеті, то податки – це менше зло”, – констатує виконавчий директор “CASE-Україна” Дмитро Боярчук.
Цієї ж думки дотримується і Нацбанк. Там вважають, що затягування із скасуванням митних пільг – це відкладання вирішення проблеми.
Якщо цього не зробити вчасно, то інфляція від знецінення курсу гривні та накопичених проблем в економіці буде для громадян набагато болючішою.
Ще одна пільга, яку хоче скасувати уряд, стосується розмитнення авто. У Міністерстві фінансів пропонують повернути ПДВ, мито та акцизний податок на придбані українцями транспортні засоби за кордоном.
Від моменту запровадження цієї пільги у квітні до кінця травня в Україну було ввезено близько 123,6 тис автомобілів, з яких при розмитненні до бюджету не надійшло приблизно 13,6 млрд грн акцизу та ПДВ. Щоправда, цю суму навряд чи можна назвати “втратою” бюджету, адже якби не було пільги, то не було б й відповідної кількості ввезених в Україну транспортних засобів.
Про скасування цієї пільги в Україні почали говорити вже давно. Серед аргументів за повернення податків на ввезення автомобілів – черги на кордонах, які ускладнюють і без того складну логістику експорту, імпорту, гуманітарних та військових вантажів. Крім цього, противники пільги зазначають, що українці почали нею зловживати, ввозячи авто преміум-класу.
Запровадження цієї та інших митних пільг було відповіддю влади на невизначеність та шок, який створили активні бойові дії. У випадку з імпортом авто влада очікувала, що завдяки пільзі українці зможуть компенсувати знищені російськими окупантами транспортні засоби за рахунок придбаних за кордоном.
З цієї точки зору, безкоштовне розмитнення вже зіграло свою роль: кількість ввезених авто в Україну вже перевищила орієнтовну кількість втрачених автівок за перші місяці війни.
Ймовірно, купівля автівок за кордоном створювала ще й додатковий тиск на готівковий курс гривні. Тож скасування пільги мало б сприяти його стабілізації та наближенню до офіційного курсу НБУ.
І хоча влада хоче скасувати безкоштовне розмитнення авто, вона натомість пропонує іншу пільгу: українців хочуть звільнити від сплати збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації електромобілів. Розмір цього збору становить 3-5% від митної вартості електрокара та залежить від його ціни.
При реєстрації машин на двигунах внутрішнього згорання збір до Пенсійного фонду вирішили залишити.
У разі, якщо Верховна Рада проголосує за урядовий законопроєкт, то мита і ПДВ з імпорту повернуться вже 1 липня 2022 року.
Як повідомив ЕП голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голосування за документ може відбутися вже наступного тижня.