Тіло військового Максима Купрійчука знайшли біля заповідника Шилова Балка. Мати бійця трагічну звістку отримала в Чехії і відразу повернулася в Україну.

Жінку закликали зачекати зеленого коридору, оскільки вивезти тіло було неможливо. Та разом з батьком Максима вони вирішили поїхати шукати тіло сина.

Спочатку шукали по лікарнях, думали, може просто поранення… Усі дивувалися, як ми так ризикували, перед нами на шляху сім’ю розстріляли…Але нам втрачати вже було нічого,
– сказала вона.

Людмила заявила, що зустрілася з бійцем з окупованого Донбасу, який дозволив батькам забрати тіло, якщо вони знайдуть його.

“Ми приблизно знали, де наша дитина, нам товариш Максима розповів, йому пощастило вціліти під час обстрілу. І ми шукали у полі серед трупів, а поруч проходила колона з рашистською символікою Z…”, – зазначила жінка.

Вона розповіла, що окупанти не дозволяли забрати тіла українських загиблих воїнів та залишали у зоні бойових дій вбитих товаришів.

Батьки Максима не могли знайти його тіло, але батько впізнав сина по татуюванню на руці.

Я була біля машини, а чоловік пішов сам шукати. Довго шукав, аж ось зупинився біля загиблого воїна. Обличчя не впізнати, бо снаряд влучив в голову. Розірвав бушлат, побачив татуювання на руці у сина – і від розпачу сів на землю. І тоді я почала кричати від болю на все поле,
– згадала Людмила.

За її словами, люди теж хотіли вивезти з поля загиблих українських воїнів, на що окупант цинічно усміхнувся і сказав “для чого, нехай валяються”.

Людмила розповіла, що її чоловік замотав тіло сина у ковдру і поклав у багажник. Так загиблого Максима привезли на рідну Вінниччину, де й поховали.